Наркошоп купить Амфетамин Конопля КОКАИН Меф мяу мяу Гашиш Галлюциногенные грибы ЭКСТАЗИ A-PVP Видное

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Эй, ребята, чувствуете, как наркоманский юмор уже заполняет ваши вены? Да, сегодня я поделюсь с вами историей о том, как я купил бутират под голоса фанатов и отправился на футбол, чтобы увидеть, как наша команда давит соперников.

Знаете, такие истории не для слабонервных, но раз вы тут, значит, готовы узнать, что произошло.

Все началось с того, что я оказался в задушевной компании своих наркодрузей, и одним из них оказался Слава, который с умным лицом предложил мне закладки. Ну, я конечно же не упустил такой шанс! Мы сели в его старенькую бензолку, и отправились в неизведанные просторы наркотической реальности.

Пока мы мчались по улицам, Слава достал из кармана фольгу и начал аккуратно делать блюменге. Пока он был занят делом, я подумал, что хватит ли у нас на это ночь. Но Слава улыбнулся и сказал: "Друг, это колумбийский, особый случай для особых людей. Здесь хватит на всех!". Его слова успокоили меня, и я расслабился.

Через несколько минут мы прибыли в район, где находился наш стаф. Услышав знакомые голоса фанатов с шумного футбольного матча, я почувствовал, что меня ждет что-то великое.

Мы вышли из машины и пошли по грязным улочкам, обходя таблеточников и бандитов, держа в руках фольгу, как святыню. Каждый шаг приближал нас к заветному месту, к горячим эмоциям футбольной баталии.

И вот мы за углом! Я вижу толпу фанатов, вижу их кричащие лица и несгибаемую страсть к команде. Это была бомба, заряженная энергией и адреналином.

Мы с Славой облокотились на стену, достали наши закладки и начали делиться с остальными. Пухлые носы и блестящие глаза, все было на месте. Никто из нас не был равнодушен к привлекательности наркотического ритуала.

И вот, когда мы уже наслаждались бутиратом, ноги сами повели нас к стадиону. Мы шли, сопровождаемые хором болельщиков, словно звезды на красной дорожке.

Стоя на трибуне, я почувствовал, что мое сердце готово выскочить из груди. Вокруг меня были настоящие фанаты, которые как один кричали и поддерживали нашу команду.

Матч начался, и я вместе с остальными наркоманами пустился во все тяжкие. Мы орали, прыгали, ругали судью и просто наслаждались моментом.

Победа нашей команды была на вес золота. Слава прыгал и обнимался с каждым, кто стоял рядом, а я исполнял свои лучшие комедийные номера, превращая нашу трибуну в настоящий комедийный клуб.

Матч подошел к концу, и нам пришлось покинуть стадион. Все мы были счастливы и насыщены, словно после праздника. Но в глубине души я осознавал, что забыть этот вечер невозможно. Он останется со мной навсегда.

Теперь я знаю, что футбол - это не просто игра, это часть нас, часть нашей жизни. И хотя наркотики вносят свои изменения в нашу реальность, они не заменяют эти искренние эмоции, которые мы испытываем, когда наша команда побеждает.

Так что, ребята, не бойтесь открывать новые грани наркомании и воплощать свои самые дерзкие идеи, но помните, что настоящая жизнь - это весь спектр эмоций и ощущений. Иногда они окажутся сильнее, чем любой колумбийский наркотик.